• nvoytsel

арт-терапіі у боротьбі з онкологічними захворюваннямиу дітей

Обновлено: 23 февр. 2021 г.

Публікація в рамках проекту:

Україна-Польща. “Дитина і рак”. Спільні дії в області здоров’яохоронної освіти та поліпшення якості життя дітей та молоді з онкологічними захворюваннями.

Проект здійснюється за фінансової підтримки

Польсько-Американського Фонду Свободи та програми RITA


арт-терапіі у боротьбі з онкологічними захворюваннямиу дітей, молоді та їх бітьків під час перебування у лікарні.

Mgr Monika Nowak Місце та застосування медичної арт-терапіі у боротьбі з онкологічними захворюваннямиу дітей, молоді та їх бітьків під час перебування у лікарні. Онкологічні захворювання, атакуючи тіло людини одночасно впливають на усі сфери її життя. Загальні страждання, що виникають у процесі боротьби за життя, включають в себе біль фізичний, емоційні, духовний та соціальний, що вказує на складність та багатогранність проблеми, вирішення якої відповідно має враховувати багато аспектів і стосуватися не лише хворого, а також усіх членів його родини. Особливо важливим є всесторонній характер допомоги, яка надається пацієнту у лікарні, коли таким пацієнтом є дитина. Опріч основної медичної терапії, яка є ключовою у лікуванні раку, важливими також є інші форми підтримки пацієнта-дитинита його рідних, що зазнали моральної травми отримавши інформацію про діагноз. Однїєю з видів поза медичної допомоги, яка також надається дітям та їх сімям під час перебування на тривалому лікуванні у лікарні є арт-терапія. Чим є арт-терапія. Основні поняття. Термін “арт-терапія” за визначенням М. Станко-Кочмарек складається з двох слів “арт” та “терапія” та базується на двох основних поняттях — мистецтві – творчості, креативності та експресії, а також терапії — процесі, що дозволяє побачити та працювати з проблемами, з якими стикаються учасники арт-терапії. Арт-терапія — це поняття дуже широке. Професор Віта Шульц, керівник Товариства польських арт-терапевтів “Кайрос” відзначає, що в Польщі в поняття арт-терапія входить музична терапія, бібліотерапія та терапія пластична (художня творчість), в той час як в інших країнах цим терміном окреслюють лише художню творчість у заняттях переважно з пацієнтами, що страждають від різного роду психічних розладів. В свою чергу Американська Арт-терапевтичне товариство (ААТА) визначає арт-терапію як “процес, що використовує творчість для піднесення фізичного, емоційного стану пацієнтів будь-якого віку та допомагає у розв’язанні проблем і конфліктів, зменшуючи рівень стресу, піднімаючи самооцінку та самосвідомість і розвиваючи перспективу бачення.” Медична арт-терапія Арт-терапія є однією з додаткових форм терапії у лікуванні важких захворювань, особливо онкологічних. Основним матеріалом арт-терапії з у роботі хворими на рак пацієнтами є робота з уявою, що полягає у викритті символів-архетипів, які проявляються у фантазіях і керують уявою, та їх підняття на поверхню свідомості. Творча активність виступає свого роду “катарсисом”, даючи можливість хворим зазирнути у неусвідомлені ними сфери хвороби та смерті. Медична арт-терапія під час лікування раку виконує наступні функції:

  • Допомагає пацієнтам освоїтися в лікарняних стінах — вносить знайомі і приємні речі до чужого для дитини середовища. Дякуючи творчості у дітей з’являється відчуття контролю та можливість виразити почуття, які вони не можуть висловити, через зображення, витвори з глини і т.д.

  • Дозволяє хворим пацієнтам контролювати власну свідомість та відчувати силу у боротьбі з хворобою. Процес творчості може розпочатися з намальованої крапки чи кола, і вже далі від малого художника залежить що виразити і показати через свою працю;

  • Допомагає виразити та впорядкувати емоції. Стимулюючи уяву арт-терапія використовує природною здатність дитини долучатися і занурюватися у процес гри і творчості, покращуючи якість життя.

  • Знижує у дитини рівень психофізіологічного відчуття болю. Творчість здатна відволікти увагу у стресовій ситуації, зосереджуючись на діях, що приносять задоволення та розслаблення.

  • Піднімає активність батьків, підтримує їх під час довготривалої опіки над дитиною.

До технік арт-терапії, що найчастіше використовуються для роботи з хворими дітьми належать: візуалізація, спонтанний малюнок та заняття з різного роду пластичними масами. Візуалізація полягає у формуванні в уяві або свідомому створенні образів, що відображають бачення пацієнтом своєї хвороби та методів її лікування, а також у створення позитивних образів, які здатні принести полегшення пацієнтові. Розрізняють два види візуалізації:

  • відкрита — скерована більшою мірою до самонавіювання та самопрограмування, коли пацієнти самі створюють та розвивають свої образи та запрограмована – у цьому випадку терапія проводиться директивно, а пацієнт піддається зовнішньому впливу для досягнення конкретної терапевтичної мети, наприклад зменшення болю. Уявні образи можуть бути перенесені на папір за допомогою довільної, обраної пацієнтом (терапевтом) техніки. Систематична робота з уявою здатна стимулювати імунну систему, зменшити тривогу, депресію та відчуття болю, а також поліпшити якість життя пацієнта у стінах лікарні.

  • Спонтанна візуалізація — коли робота (наприклад малюнок) виконується хворою дитиною без будь-яких пропозицій зовні, під впливом внутрішнього імпульсу та потреби. Цей імпульс — відтворення переживань маленького пацієнта, що пов’язані з пережитими емоціями (віддаленістю від дому, відчуттям несправедливості, бажанням висловити жаль, а також необхідність висловлювати любов до батьків). Цей тип візуалізації є основою для терапевта в його розмові з хворою дитиною про її нагальні переживання, потреби, розуміння ситуації та її власне бачення свого лікування. Важливим у даному випадку є не малюнок дитини, а те, що дитина про нього розповість. Часто такі розмови стають відправною точкою для подальшої роботи. Важливу роль відіграють відносини, що виникають між автором малюнка та терапевтом. Пластична маса – це креативний матеріал, з яким часто люблять працювати хворі діти. Маса приємна на дотик і легко піддається волі маленьких пацієнтів. У медичній терапії найчастіше використовують маси з солі, паперу, глину та інші синтетичні маси, наприклад, пластилін, штучне тісто та моделін. “Забаволандія” (“Zabawolandia”) – арт-терапія в дії.

З жовтня 2010 р. у відділенні дитячої гематології, онкології та трансплантології дитячої клінічної лікарні м. Люблін проводяться терапевтичні заняття з елементами арт-терапії під назвою “Забаволандія”. Заняття проводяться двічі на тиждень у класі після того, після закінчення уроків. Діти відвідують заняття за власним бажанням, в залежності від готовності, настрою та самопочуття. У заняттях приймають участь також батьки чи опікуни. Участь у заняттях батьків позитивно впливає на підняття їхньої загальної активності та допомагає у боротьбі з відчуттям власної безпорадності. Заняття проводяться в групах, а також окремо з дітьми, що лікуються в ізольованих палатах. Важливим є регулярність занять та їх включення у загальний розклад роботи лікарні. “Забаволандія” – це різноманітні цікаві заняття, тематика яких часто попередньо не відома дітям та не обмежується традиційною художньою творчістю і малюванням. Заняття проводяться не лише з метою відволікти маленьких пацієнтів від хвороби, важливим є також відкрити у дітях таланти, переконати їх у власних художніх здібностях та можливість отримання позитивних емоцій та задоволення від процесу творчості. У роботі використовуються різноманітні пластичні маси, наприклад маса фімо, фарби (якісні, без запаху, нетоксичні) для малювання на склі, порцеляні та дереві, кольоровий пісок, тканина, шерсть та багато дрібних елементів (кнопки, блискітки, стрічки, мережива, струни, намистини). Яскраві матеріали повинні контрастувати з сірими та стерильними лікарняними стінами. На заняттях звучить музика. Для дітей це можливість познайомитися з новими людьми, отримати нові враження, а також інформацію про свою хворобу, своє лікування та його наслідки, наприклад наприклад зміну зовнішнього вигляду. У групі однолітків діти мають можливість перебувати у різних соціальних ролях, забувши на певний час про роль пацієнта. Важливою складовою цього часу, проведеного разом, є забезпечення взаємної підтримки. Цілі, що досягаються за допомогою арт-терапевтичних занять

  1. Допомогти дитині адаптуватися до нової життєвої ситуації, що виникла через важку хворобу, ознайомитися з лікарняним середовищем та лікуванням, а також уникнути ятрогенії.

  2. Дати можливість дитині виразити свої почуття, емоцій, напруження, знизити відчуття стресу через госпіталізацію та тривале лікування.

  3. Допомогти легше перенести побічні ефекти хіміо- та гормональної терапії – зміну зовнішнього вигляду: випадання волосся, збільшення або зменшення ваги, а також біль, апатію та зниження активності.

  4. Допомогти у боротьбі з впливом тривалої госпіталізації: соціальною ізоляцію, бажанням повернутися додому, нудьгою та емоційною втомою.

  5. Розвинути інтереси та вміння дитини, розкрити її таланти.

  6. Посилити та зміцнити відносини між маленьким пацієнтом та батьками.

  7. Створити спільноту людей, орієнтованих на взаємну підтримку та допомогу. Для досягнення цих цілей використовуються відповідні техніки та прийоми, але насамперед необхідно встановити належний контакт з хворою дитиною.

Приклади занять, що використовуються під час арт-терапії “Забаволандія” Види занять відрізняються в залежності від постівлених цілей. 1. Заняття спрямовані на впорядкування та вираження почуттів: •Боротьба зі страхом у чужому для дитини лікарняному середовищі. “Прикрашення чорних ворон взимку” Терапевт розповідає, що чорні ворони уособлюють наші страхи та переживання, а білий аркуш паперу є символом невідомого, яким ми можемо управляти. Учасники мають прикрасити чорних ворон яскравими капелюхами, шарфами та пальто і розташувати їх у приємній обстановці. Матеріали що використовуються: кольоровий папір, тканина, фліс, блискітки, намистини,клей, ножиці, фломастери. •Розслаблення та полегшення страждань Терапія — малювання фарбами для рук (пальчиковими фарбами) під веселу ритмічну музику (бажано африканські ритми) спонтанного малюнка. Важливо, щоб дитина могла описати те, що вона уявляла та намалювала, як почувалася під час і після закінчення роботи. Матеріали що використовуються: білі аркуші паперу великого формату, пальчикові фарби. •Протистояння порожнечі і самотності. Терапія. Декорування та наповнення пустих скляних ємкостей. Терапевт пояснює, що порожня банка символізує порожнечу, яка супроводжує людину в певні моменти її життя; завдання маленьких пацієнтів – прикрасити банки та наповнити їх вмістом. Матеріали що використовуються: фломастери, фарби для скла, пензлики, кольоровий пісок та декоративна підстилка, стрічки, акрилові фарби, клей. Дітям старшого віку та підліткам можна запропонувати наповнити вміст банки позитивними думками та настроєм, написаними на клаптиках паперу. 2 Робота із зовнішніми змінами (випадання волосся, збільшення або зменшення ваги)Робота з дзеркалом Терапія. Разом з дитиною терапевт уважно роздивляється її обличчя у дзеркалі та пропонує намалювати ті риси свого обличчя, що подобаються їй найбільше. Під час роботи важливо обговорювати з дитиною все, що вона намалювала та спостерігати за її поведінкою. Потім терапевт пропонує дитині намалювати свою карикатуру, перед тим пояснивши, що таке карикатура. Важливо обговорити те, як дитина асоціює себе з намальованим портретом, чи вона хоче щось змінити, або намалювати по новому. Якщо дитина, яка відвідує заняття не має алергії чи протипоказань, можна запропонувати розмалювання обличчя спеціальними фарбами. Матеріали що використовуються: джеркало, фарби, фарби для обличчя. •Переодягання в яскраві та маскарані костюми Усі учасники заняття переодягаються у запропоновані костюми, маски, парики, перетворюючись на улюблених персонажів казок. Діти в групах представляють разом вибрану казку – коротка історія, поділена на ролі та підготовку костюмів і реквізитів (це важливо щоб кожна група була оцінена і нагороджена оплесками). Терапія скерована на здійснення дитячих мрій (мати зелене волосся, бути лицарем і т.п. •Використання метафор — малювання дитиною себе в різноманітних образах ( наприклад, дерева, будівлі, рослини, тварини) з можливістю описати себе та свою історію у її малюнку. 3.Щасливе сімейне життя та зміцнення сімейних зв’язків, не зважаючи на тимчасову розлуку через госпіталізацію (символічне об’єднання сім’ї):Пригода сім’ї білих ведмедів — діти отримують завдання описати (намалювати) пригоду білих ведмедів; після його виконання вождь (терапевт) просить дитину розповісти що вона намалювала і для чого саме так. Старші діти можуть написати пригоду у довільній формі. Матеріали що використовуються: кольорові папір та картон, білий папір та вата, клей, ножиці, блискітки, наклейки, маркери. Це може бути пригода будь якої родини на вибір дитини — родини котів, чи інших улюблених дитячих тварин. •Виготовлення підвісок-дерев’яних коней. Розмальовування та декорація родини коней, що уособлюють хвору дитину її маму, тату, братів і сестер. Виготовлення іграшок, якими дитина зможе потім гратися або забрати додому. Матеріали що використовуються: дерев’яні коні, акрилові фарби, клей, кольоровий фліс, блискітки, кнопки, стрічки та ножиці. •Виготовлення “родинної фотографії” . З шаблонів маленьких людей, діти роблятьокремих членів сім’ї та викладають з них “фотографію” та розповідають про свою роботу, представляючи людей, що на ній зображені. Матеріали що використовуються: картонні макети людини, білий та кольоровий папір, клаптики тканини, клей, олівці, ножиці, стрічки, кнопки та блискітки. 4. Інтеграція та створення спільноти:Колаж “Наші руки” — кожна дитина на білому папері обмальовує свою праву і ліву долоню, витинає їх, а потім малює те, що тримає у своїх руках (це можуть бути почуття, мрії, думки, матеріальні речі); вирізані «долоні» приклеюються на спільний великий аркуш паперу, утворюючи колаж. Після виконання завдання діти показують свої “долоні”, розповідають, що вони ними передали іншим учасникам, з ким поруч розташовані “долоні” на колажі, як вони себе почувають дивлячись на завершену роботу, а також чи хотіли б щось до неї додати. Матеріали що використовуються: білий папір великого та звичайного формату, ножиці, олівці, маркери, клей. •Чаювання та написання казок чи розповідей різних жанрів. За чаюванням лідер групи розпочинає гру словами “одного разу…” і кожен учасник кількома реченнями додає її свою частину історії, яку хтось із учасників обов’язково записує і потім читає (якщо учасники забажають історії можна копіювати і роздавати на пам’ять кожному).



5 просмотров0 комментариев

Недавние посты

Смотреть все